нелюда

НЕЛЮ́ДА, и, ч. і ж., розм.

Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлюдько, відлюдник, нелюдим, самітник.

Значення в інших словниках

1. нелюда — нелю́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота відлюдько  Орфографічний словник української мови
2. нелюда — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика
3. нелюда — -и, ч. і ж., діал. Нелюдим, нелюдимка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нелюда — Нелю́да, -ди об. Нелюдимъ, нелюдимка.  Словник української мови Грінченка