неминуще

НЕМИНУ́ЩЕ, розм.

Присл. до немину́щий 2.

Вже ж його неминуще оддавати (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. неминуще — присл., заст. Неминуче.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. неминуще — Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.  Словник української мови Грінченка