немоценний

НЕМОЦЕ́ННИЙ, а, е, діал.

Непосильний, нестерпний.

У неї була немоценна болість (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. немоценний — немоце́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. немоценний — -а, -е, діал. Понад силу, якого неможливо витерпіти. Немоценний біль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. немоценний — Немоце́нний, -а, -е Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка