неміцно
НЕМІ́ЦНО.
Присл. до неміцни́й.
Як часто пальчик в шумі трав собі порізував манюній, але не плакав, лиш питав: – Чому це Бог, моя мамуню, нас так неміцно збудував? (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)НЕМІ́ЦНО.
Присл. до неміцни́й.
Як часто пальчик в шумі трав собі порізував манюній, але не плакав, лиш питав: – Чому це Бог, моя мамуню, нас так неміцно збудував? (В. Сосюра).
Словник української мови (СУМ-20)