необгороджений
НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е.
Який не має огорожі.
Всюди ями непонакривані, необгороджені (С. Ковалів);
Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)