необгороджений

НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має огорожі.

Всюди ями непонакривані, необгороджені (Ков., Тв., 1958, 64);

Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Перв., Дикий мед, 1963, 21).

Значення в інших словниках

1. необгороджений — необгоро́джений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необгороджений — -а, -е. Який не має огорожі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. необгороджений — НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має огорожі. Всюди ями непонакривані, необгороджені (С. Ковалів); Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах