неодмінно
НЕОДМІ́ННО.
Присл. до неодмі́нний.
Бачура грає очима, бо не може людина приховати своєї радості навіть тоді, коли треба це зробити неодмінно (М. Чабанівський);
– Неодмінно буде гроза! – з жахом думала вона (М. Коцюбинський);
Визначні події в житті народу .. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський);
Василь Йосипович неодмінно носив шинель, піхотинський кашкет, офіцерський кітель і офіцерські штани (І. Рябокляч).
Словник української мови (СУМ-20)