Словник української мови у 20 томах

неоднаково

НЕОДНА́КОВО.

Присл. до неодна́ковий.

Пропускаючи роти через лазню, Шура ловила себе на тому, що неоднаково ставиться до всіх (О. Гончар).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неоднаково — неодна́ково прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неоднаково — див. по-своєму  Словник синонімів Вусика
  3. неоднаково — Присл. до неоднаковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неоднаково — ПО-РІ́ЗНОМУ (кожний по-своєму, не так, як інші; різними способами), НЕОДНА́КОВО, РІ́ЗНО (РІ́ЗНЕ), ПО-ВСЯ́КОМУ, УСІЛЯ́КО, ТАК І СЯК (СЯК І ТАК) розм. Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати...  Словник синонімів української мови
  5. неоднаково — НЕОДНА́КОВО. Присл. до неодна́ковий. Пропускаючи роти через лазню, Шура ловила себе на тому, що неоднаково ставиться до всіх (Гончар, III, 1959, 200).  Словник української мови в 11 томах
  6. неоднаково — Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. см. неїднаково.  Словник української мови Грінченка