неоднаковий
НЕОДНА́КОВИЙ, а, е.
Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний.
Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М. Коцюбинський);
Через неоднаковий вміст поживних речовин у ґрунті встановлено різні оптимальні дози добрив (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)