неоднаковий
НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний.
Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб., І, 1955, 103);
Через неоднаковий вміст поживних речовин у грунті встановлено різні оптимальні дози добрив (Хлібороб Укр., 11, 1967, 14).
Словник української мови (СУМ-11)