Великий тлумачний словник сучасної мови

неоднаковий

неодна́ковий

-а, -е.

Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неоднаковий — неодна́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неоднаковий — див. несхожий; різний  Словник синонімів Вусика
  3. неоднаковий — НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. неоднаковий — РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. — Я вас не завжди розумію, — раптом сказав Роман. — Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є.  Словник синонімів української мови
  5. неоднаковий — НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  6. неоднаковий — Неоднаковий, -а, -е Неодинаковый, несходный, различный. см. неїднаковий.  Словник української мови Грінченка