неоднаковий

РІ́ЗНИЙ (позбавлений схожості, однаковості), ВІДМІ́ННИЙ, НЕСХО́ЖИЙ, НЕОДНА́КОВИЙ, РОЗБІ́ЖНИЙ. — Я вас не завжди розумію, — раптом сказав Роман. — Що вас єднає? Адже ви такі різні (Є. Гуцало); Під впливом різних обставин накльовуються нові форми і відмінні погляди (І. Франко); Скрізь бачиш обличчя мінливі, несхожі (Л. Первомайський); І неоднаковий моральний стан особливого складу, і неоднаковий рівень дисциплінованості.., — все це врахував і передбачив підполковник Самієв (О. Гончар); Вийшовши після занять з інституту, він навмання, огорнутий розбіжними думками, подався до парку (Г. Коцюба). — Пор. 1. несхо́жий.

Значення в інших словниках

1. неоднаковий — неодна́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неоднаковий — див. несхожий; різний  Словник синонімів Вусика
3. неоднаковий — -а, -е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неоднаковий — НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (М.  Словник української мови у 20 томах
5. неоднаковий — НЕОДНА́КОВИЙ, а, е. Відмінний від іншого (інших), який не збігається з іншим (іншими); різний. Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. неоднаковий — Неоднаковий, -а, -е Неодинаковый, несходный, различный. см. неїднаковий.  Словник української мови Грінченка