неомильний
НЕОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що непоми́льний.
О, який слушний, неомильний був той інстинкт, що здержував дівчину від зносин зо мною, а з тим – і з моєю ріднею (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)НЕОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що непоми́льний.
О, який слушний, неомильний був той інстинкт, що здержував дівчину від зносин зо мною, а з тим – і з моєю ріднею (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)