неомірний

НЕОМІ́РНИЙ, а, е.

Те саме, що невимі́рний.

Проте ж хіба не все одно, яку б штуку не вигадали оті бузувіри, – міркував собі сотник, – все одно нам не встояти проти їх неомірної сили і треба всім полягти до єдиного (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. неомірний — неомі́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неомірний — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
3. неомірний — Неомірний, -а, -е Неизмѣримый.  Словник української мови Грінченка