неохайно

НЕОХА́ЙНО.

Присл. до неоха́йний.

Він почав їсти хтиво й неохайно (М. Коцюбинський);

Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (О. Довженко);

Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. неохайно — неоха́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неохайно — Присл. до неохайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неохайно — Неоха́йно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. неохайно — НЕОХА́ЙНО. Присл. до неоха́йний. Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб., II, 1955, 368); Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (Довж., III, 1960, 13); Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (Донч., II, 1956, 82).  Словник української мови в 11 томах
5. неохайно — Неохайно нар. Неопрятно.  Словник української мови Грінченка