Словник української мови в 11 томах

неохайно

НЕОХА́ЙНО. Присл. до неоха́йний.

Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб., II, 1955, 368);

Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (Довж., III, 1960, 13);

Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (Донч., II, 1956, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. неохайно — неоха́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неохайно — Присл. до неохайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неохайно — НЕОХА́ЙНО. Присл. до неоха́йний. Він почав їсти хтиво й неохайно (М. Коцюбинський); Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (О. Довженко); Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. неохайно — Неоха́йно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. неохайно — Неохайно нар. Неопрятно.  Словник української мови Грінченка