неохайно
НЕОХА́ЙНО. Присл. до неоха́йний.
Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб., II, 1955, 368);
Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (Довж., III, 1960, 13);
Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (Донч., II, 1956, 82).
Словник української мови (СУМ-11)