неохайність
НЕОХА́ЙНІСТЬ, пості, ж. Абстр. ім. до неоха́йний.
Нужда, недостача, неохайність глибоко уразили серце матері; ще вона мов і не бачила ніколи нічого біднішого, злиденнішого (Мирний, IV, 1955, 43);
Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (Шиян, Партиз. край, 1946, 192).
Словник української мови (СУМ-11)