неохоче

НЕОХО́ЧЕ, присл.

Без бажання, мляво, повільно; знехочу, нехотя.

– Я Іван Посмітюх, – промовив Джеря неохоче низьким голосом, ніби з домовини (І. Нечуй-Левицький);

Дівчата неохоче переступали поріг салону. Видно було, що роблять це неохоче, просто щоб спекатись маминих настоювань (Ірина Вільде);

Вечеряв він неохоче, без апетиту (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. неохоче — неохо́че прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неохоче — пр., нерадо, без бажання, знехотя, знехочу, нехотя, нехотячи, згнітивши серце; мляво, повільно.  Словник синонімів Караванського
3. неохоче — Вимушено, віднехотя, віднехочу, змушено, знехотя, знехочу, нехотя Фразеологічні синоніми: з-під батога; з-під кнута; з понуки; з примусу; з принуки; із стусаном у плечі; не хотячи; проти власної волі; проти волі; рад чи не рад  Словник синонімів Вусика
4. неохоче — [неиохочеи] присл.  Орфоепічний словник української мови
5. неохоче — присл. Без бажання, мляво, повільно; нехотя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. неохоче — НЕОХО́ЧЕ (без бажання), НЕ́ХОТЯ розм., ЗНЕ́ХОТЯ розм., НЕХОТЯЧИ́ розм., НЕ́ХІТЬ розм., ВІДНЕ́ХОТЯ діал., ВІДНЕ́ХОЧУ діал., ЗНЕ́ХОЧУ діал. Військо збиралося тяжко, забарливо, неохоче (П. Загребельний); — А що — ми?...  Словник синонімів української мови
7. неохоче — Неохо́че, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. неохоче — НЕОХО́ЧЕ, присл. Без бажання, мляво, повільно; нехотя. — Я Іван Посмітюх, — промовив Джеря неохоче низьким голосом, ніби з домовини (Н.-Лев., II, 1956, 252); Дівчата неохоче переступали поріг салону.  Словник української мови в 11 томах