неохочий
НЕОХО́ЧИЙ, а, е, до чого.
Який не має бажання робити що-небудь або не має охоти до чогось.
То був звичайний офіцер-стройовик, незвичний і неохочий до поліцейської служби (Ю. Смолич);
Лише коли-не-коли виходив [Дмитро] на гулянки, був невеселий, неохочий до розмов (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)