непогамовно
НЕПОГАМО́ВНО.
Присл. до непогамо́вний.
Гаряча, непокійна знемога солодко ниє в усьому тілі. Йде всевладна, непогамовно-бажана, вічно гріховна, вічно свята, загадкова женщина! (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)НЕПОГАМО́ВНО.
Присл. до непогамо́вний.
Гаряча, непокійна знемога солодко ниє в усьому тілі. Йде всевладна, непогамовно-бажана, вічно гріховна, вічно свята, загадкова женщина! (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)