непогамовність
НЕПОГАМО́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до непогамо́вний.
Ставши царем, Герострат з непогамовністю лошака, випущеного в степ після довгої конюшної неволі, заходився будувати нові суспільні стосунки в Ефесі, укладати нову систему цінностей (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)