непоганий
НЕПОГА́НИЙ, а, е.
1. Досить добрий.
Побачив Марко, що хлопець здоровий, красивий і робітник непоганий, і вирішив узяти його за старшого погонича (з казки);
Непоганий врожай.
2. Те саме, що га́рний.
Балабуха був зовсім таки непоганий з лиця, тільки трохи товстий (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)