непоганий
ДО́БРИЙ (який відповідає високим вимогам, наділений позитивними якостями), ХОРО́ШИЙ, ГА́РНИЙ, ГІ́ДНИЙ, ДОСТО́ЙНИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ), ВДА́ТНИЙ (УДА́ТНИЙ), ПРИСТО́ЙНИЙ, СЛА́ВНИЙ розм., ЛО́ВКИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПОРЯ́ДНИЙ розм., ЛЕ́ПСЬКИЙ розм., ВА́ЖНИЙ розм., ВАЖНЮ́ЩИЙ підсил. розм., ДОБРЕ́ННИЙ підсил. розм., ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ГОДЯ́ЩИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм., ПРЕХОРО́ШИЙ підсил. розм., ПРЕГА́РНИЙ підсил. розм., НА СЛА́ВУ розм., БРА́ВИЙ діал., ФА́ЙНИЙ діал. Од доброго коріння добрий і пагонець одійде; од доброго батька — добра й дитина (прислів'я); Хоч і риба потерушка, та хороша юшка (прислів'я); Надійшли жнива, достигла Василева пшениця, — така гарна, колос у колос (Марко Вовчок); — Коби лиш яку гідну та роботящу (невістку) Бог навернув (Н. Кобринська); Як я йшов на вигнання, багато спалив я Навіть достойних пісень (переклад М. Зерова); Він з радістю відчув, що портрет виходить вдалий (З. Тулуб); Скільки вдатних афоризмів, високопоетичні образи та натхненний настрій "Апокаліпсиса" чарують людей і досі (Леся Українка); Село Новобугівка ніколи не мало пристойної школи (М. Стельмах); — Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (М. Зарудний); В рідний дім моряк приплине, Ясноокий, молодий, Воїн ловкий, хоч куди (М. Стельмах); — Син говорив мені, що у вас ладна бібліотека (І. Франко); (Кряж:) Добрячий кавалерист був колись Омелян Самопал.. (М. Зарудний); Меблі порядні, з першого погляду видно, що роблені на замовлення (Ірина Вільде); А той Білий та був собі козарлюга лепський (збірник "Легенди та перекази"); (Печериця:) А нуте, давайте: "Ой чук-брик! з рогом бик!" Важна пісня! (Панас Мирний); — Важнющий кінь: хоч самому гетьманові (З. Тулуб); Дай, думаю, пошию штани шкіряні.. Добренні вийшли, на завидки всім (О. Гончар); — Ну, мамо, ну дайте чого добренького попоїсти (Б. Грінченко); Хівря була дівка годяща, була хазяйка (Г. Квітка-Основ'яненко); Люде обоє прехороші! Нікому не можна ганьби дати (Ганна Барвінок); Настрій складався прегарний (Ю. Яновський); Затертий старим салом та часником борщ був на славу (Л. Дмитерко); Є і пиво, і мед бравий, і ренського вволю (Л. Глібов); Тепер іскажу вам, ґазди мої славні, що й весна буде файна, ..зорі так приповідають (Г. Хоткевич). — Пор. непога́ний.
ЗАДОВІ́ЛЬНИЙ (який задовольняє певні умови для кого-, чого-небудь, потреби, визначені кимсь і т. ін.), ПРИЙНЯ́ТНИЙ, ЛЮ́ДСЬКИЙ (про одяг, житло і т. ін. — який повинна, в принципі, мати людина); СТЕ́РПНИЙ, ТЕРПИ́МИЙ розм. (з яким можна миритися, який можна винести). Задовільна відповідь; Задовільне пояснення; Для Варшави Петро Конашевич був єдиним прийнятним командувачем (козацького війська) (З. Тулуб); — Може, й зійдемось в ціні, коли харчі будуть людські (М. Стельмах); Більшість інших валок теж наймалася в цей день, до того ж за досить терпиму плату (О. Гончар). — Пор. непога́ний.
НЕПОГА́НИЙ (досить добрий, хороший, гарний), НІВРО́КУ у знач. присудка, розм., НІЧО́ГО у знач. присудка, розм., НІЧОГЕ́НЬКИЙ розм., НЕЗГІ́РШИЙ розм.; НЕЗЛИ́Й розм. (не про людину або тварину); ПРИСТО́ЙНИЙ, ПОРЯ́ДНИЙ розм., ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм. (який задовольняє певні вимоги, відповідає яким-небудь умовам). — Не забувайте, що я удовиця, та ще й непогана, — весело защебетала Христина Степанівна (І. Нечуй-Левицький); Нівроку зять, не зять, а дуб (І. Гончаренко); Нічого в цьому році озимина, а ярі стоять зеленою рікою (М. Стельмах); Хай він запам'ятає її якщо й не красунею, то таки ж нічогенькою! (О. Гончар); І дівка була незгірша, хоч і не нашого роду (Ганна Барвінок); Тесть.. мав пристойну хатину, двадцять соток орного поля (І. Муратов); Вона (одежа) мала цілком порядний вигляд, тільки на ліктях трохи протерлась (М. Коцюбинський); — Бачу, що начальника я вам дав підходящого (Ю. Шовкопляс). — Пор. 2. до́брий, задові́льний.
Словник синонімів української мови