неподоба

НЕПОДО́БА, присл., розм.

Непристойно, не слід, не личить.

Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. неподоба — Не випадає, не пристоїть, Неподоба старому вдаватися в молоді мрії. [ЗБ 87]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. неподоба — неподо́ба іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. неподоба — див. гидкий  Словник синонімів Вусика
4. неподоба — присудк. сл., діал. Не личить, не слід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неподоба — Неподо́ба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити. н. п.  Словник української мови Грінченка