непоквапно
НЕПОКВА́ПНО, рідко.
Присл. до непоква́пний.
– Писати палички, думаєте, не подія в житті? Непоквапно, рівно теж уміти треба (К. Гордієнко);
Дзигарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)