непоквапно —
рідко. Присл. до непоквапний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
непоквапно —
НЕПОКВА́ПНО, рідко. Присл. до непоква́пний. – Писати палички, думаєте, не подія в житті? Непоквапно, рівно теж уміти треба (К. Гордієнко); Дзигарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
непоквапно —
НЕПОКВА́ПНО, рідко. Присл. до непоква́пний. — Писати палички, думаєте, не подія в житті? Непоквапно, рівно теж уміти треба (Горд., Буян, 1938, 11); Дзигарі на першому поверсі у вестибюлі непоквапно відбили вісім ударів (Смолич, День.., 1950, 269).
Словник української мови в 11 томах