непокірно

НЕПОКІ́РНО.

Присл. до непокі́рний.

* Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. непокірно — непокі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непокірно — Присл. до непокірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непокірно — НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний. *Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (Кол., Терен.., 1959, 337).  Словник української мови в 11 томах