непоміркований

НЕПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Який не знає міри у своїх бажаннях, вимогах; нестримний, нездержливий.

Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький).

2. Який діє без обдумування; нерозважливий, нерозсудливий.

– А ти, вража дочко, така непоміркована, що ставиш горщик на самому краєчку! (І. Нечуй-Левицький);

// Уживається як лайливе слово.

– Навіжена, безглузда, непоміркована, схаменись! – говорив Клим, приступаючи до Лукини (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. непоміркований — непомірко́ваний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непоміркований — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
3. непоміркований — -а, -е. 1》 Який не знає міри у своїх бажаннях, вимогах; нездержливий. 2》 Який діє без обдумування; нерозсудливий. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. непоміркований — НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. непоміркований — НЕПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який не знає міри у своїх бажаннях, вимогах; нездержливий. Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (Н.-Лев., IV, 1956, 229).  Словник української мови в 11 томах
6. непоміркований — Непоміркований, -а, -е 1) Неумѣренный. 2) Невоздержный; запальчивый.  Словник української мови Грінченка