Словник української мови у 20 томах

непомірно

НЕПОМІ́РНО.

Присл. до непомі́рний.

Максим відзначив, що в його житті книги займали непомірно велике місце (Н. Рибак);

Руки у нього були непомірно довгі, але надзвичайно міцні (С. Голованівський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. непомірно — непомі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. непомірно — Присл. до непомірний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непомірно — Незмірно, надмірно  Словник чужослів Павло Штепа
  4. непомірно — НА́ДТО (більше від звичайної норми, міри, межі), ЗАНА́ДТО, НАДМІ́РНО, НАДМІ́РУ, ПОНАДМІ́РУ, НЕПОМІ́РНО підсил., НАД (ПО́НАД, ЧЕ́РЕЗ) МІ́РУ, НЕ В МІ́РУ розм., ДУ́ЖЕ ВЖЕ розм., ЧЕ́РЕЗ КРАЙ підсил. розм., НАДМІ́Р рідше; ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНО (підкреслено надмірно).  Словник синонімів української мови
  5. непомірно — НЕПОМІ́РНО. Присл. до непомі́рний. Максим відзначив, що в його житті книги займали непомірно велике місце (Рибак, Час.., 1960, 690); Руки у нього були непомірно довгі, але надзвичайно міцні (Голов., Тополя.., 1965, 52).  Словник української мови в 11 томах