непорозуміння

НЕПОРОЗУМІ́ННЯ, я, с.

1. Недостатнє, неправильне розуміння чого-небудь.

– Товариші! Явне непорозуміння... Не так мене зрозуміли... (А. Хижняк);

// Яка-небудь плутанина, неясність; випадкова помилка.

Скільки непорозумінь .. виникає у перекладачів, які беруться за справу без достатнього знання мови (М. Рильський);

[Благонравов:] Я знаю, що думає про вас командуючий. А те, що ви орденоносець – це просто непорозуміння (О. Корнійчук).

2. Взаємне нерозуміння; незгода, суперечка.

У його [нього] з мужиками не було сварок ніколи, а коли й були непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Б. Грінченко);

В дружній сім'ї непорозуміння тривають недовго (О. Копиленко).

Значення в інших словниках

1. непорозуміння — непорозумі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. непорозуміння — (в житті) плутанина, неясність, помилка; (між людей) незгода, суперечка.  Словник синонімів Караванського
3. непорозуміння — [неипорозум’ін':а] -н':а, р. мн. -м'ін'  Орфоепічний словник української мови
4. непорозуміння — -я, с. 1》 Недостатнє, неправильне розуміння чого-небудь. || Яка-небудь плутанина, неясність; випадкова помилка. 2》 Взаємне нерозуміння; незгода, суперечка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непорозуміння — НЕЗГО́ДА (відсутність взаєморозуміння, мирних стосунків, злагоди між людьми, пов'язаними між собою родинними, товариськими стосунками), НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД, РОЗРА́ДА, РО́ЗЛАД підсил., РО́ЗБРАТ підсил., РОЗЛА́ДДЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. непорозуміння — Непорозумі́ння, -ння; -мі́ння, -мі́нь і -мі́ннів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. непорозуміння — НЕПОРОЗУМІ́ННЯ, я, с. 1. Недостатнє, неправильне розуміння чого-небудь. — Товариші! Явне непорозуміння… Не так мене зрозуміли… (Хижняк, Невгамовна, 1961, 18); Він [незнайомець] говорив про дружбу Фінляндії з Радянським Союзом, про...  Словник української мови в 11 томах