непорозуміння
НЕПОРОЗУМІ́ННЯ, я, с.
1. Недостатнє, неправильне розуміння чого-небудь.
— Товариші! Явне непорозуміння… Не так мене зрозуміли… (Хижняк, Невгамовна, 1961, 18);
Він [незнайомець] говорив про дружбу Фінляндії з Радянським Союзом, про те, що дехто побоюється цієї дружби, а дехто, через непорозуміння та відсталість, недолюблює і недооцінює її (Збан., Любов, 1957, 128);
// Яка-небудь плутанина, неясність; випадкова помилка.
Скільки непорозумінь.. виникає у перекладачів, які беруться за справу без достатнього знання мови (Рильський, III, 1956, 131);
[Благонравов:] Я знаю, що думає про вас командуючий. А те, що ви орденоносець — це просто непорозуміння (Корн., II, 1955, 62).
2. Взаємне нерозуміння; незгода, суперечка.
У його з мужиками не було сварок ніколи, а коли й були непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Гр., II, 1963, 19);
В дружній сім’ї непорозуміння тривають недовго (Коп., Десятикласники, 1938, 118).
Словник української мови (СУМ-11)