непорушений

НЕПОРУ́ШЕНИЙ, а, е.

Незаче́плений, не зруйнований.

Він .. сумує, що ми не вміли зберегти тих могил непорушеними для своїх нащадків (М. Коцюбинський);

Склад він [комірник] замикає і пломбує. І вікна в порядку, і пломба непорушена (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. непорушений — непору́шений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непорушений — -а, -е. Те саме, що незачеплений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непорушений — НЕПОРУ́ШЕНИЙ, а, е. Те саме, що незаче́плений. Він.. сумує, що ми не вміли зберегти тих могил непорушеними для своїх нащадків (Коцюб., III, 1956, 24); Склад він [комірник] замикає і пломбує. І вікна в порядку, і пломба непорушена (Томч., Готель.., 1960, 266).  Словник української мови в 11 томах