непорядок
НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч.
Відсутність або недодержанняладу, порядку; безладдя, нелад.
– Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький);
Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (С. Васильченко);
Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)