непохитно

НЕПОХИ́ТНО.

Присл. до непохи́тний 1, 2.

Оля непохитно вірила у свою здогадку (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. непохитно — непохи́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непохитно — Присл. до непохитний 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непохитно — Непохи́тно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. непохитно — НЕПОХИ́ТНО. Присл. до непохи́тний 1, 2. Наша соціалістична держава непохитно стоїть на варті миру (Літ. газ., 23. VI 1949, 1); Ленін був непохитно переконаний у перемозі соціалістичної революції (Біогр. Леніна, 1955, 170); Оля непохитно вірила у свою здогадку (Юхвід, Оля, 1959, 81).  Словник української мови в 11 томах
5. непохитно — Непохитно нар. Стойко.  Словник української мови Грінченка