непохідний

НЕПОХІДНИ́Й, а, е.

Якому не властива похідність.

Непохідні основи [слів] мають досить широку семантику (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. непохідний — непохідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непохідний — -а, -е. Який не утворений, не виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо).  Великий тлумачний словник сучасної мови