непохідний

непохідни́й

-а, -е.

Який не утворений, не виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо).

Значення в інших словниках

1. непохідний — непохідни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непохідний — НЕПОХІДНИ́Й, а, е. Якому не властива похідність. Непохідні основи [слів] мають досить широку семантику (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах