непочатий

непоча́тий

-а, -е.

1》 Якого не починали, до якого не доторкувалися, не бралися.

2》 перен. Морально чистий, непорочний.

3》 перен. Якого є надміру, у великій кількості. Непочатий край.

Значення в інших словниках

1. непочатий — непоча́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непочатий — НЕПОЧА́ТИЙ, а, е. 1. До якого не бралися, не доторкувалися, якого не починали. Осторонь на столі стоїть на декілька персон непочата вечеря (С. Васильченко); Працю непочату Не можна більш не починать (Я. Шпорта). 2. перен. Морально чистий, незіпсований.  Словник української мови у 20 томах
3. непочатий — непоча́тий край чого. Дуже багато. В одному Кам’яному Броді непочатий край роботи (В. Земляк); Матеріалу для критичного дослідження, для теоретичних узагальнень непочатий край (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
4. непочатий — НЕЗА́ЙМАНИЙ (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав і т. ін.), НЕТО́РКАНИЙ, НЕТО́РКНУТИЙ, НЕДОТО́РКАНИЙ, НЕРУ́ШЕНИЙ, НЕПОЧА́ТИЙ, НЕРОЗПОЧА́ТИЙ (якого не починали, до якого ще не бралися); ЦІ́ЛИЙ (який зберігся, залишився).  Словник синонімів української мови
5. непочатий — НЕПОЧА́ТИЙ, а, е. 1. Якого не починали, до якого не доторкувалися, не бралися. Осторонь на столі стоїть на декілька персон непочата вечеря (Вас., III, 1960, 222); Працю непочату Не можна більш не починать (Шпорта, Запоріжці, 1952, 42). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
6. непочатий — Непочатий, -а, -е Неначатый, нетронутый. Непочатою водою мийте біле тіло. Мкр. Н.  Словник української мови Грінченка