непрацюючий
НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не працює, не зайнятий працею (про людей); незайнятий (у 2 знач.).
Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх “споживачів”. (з наук.-попул. літ.).
2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.
При одному непрацюючому пальцевому затиску [саджалки], що притискує бульби до ложечок, відбувається 8 процентів пропусків у рядку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)