непрацюючий
НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е.
1. Який не працює, не зайнятий працею (про людей); незайнятий (у 2 знач.).
Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх “споживачів”. (з наук.-попул. літ.).
2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.
При одному непрацюючому пальцевому затиску [саджалки], що притискує бульби до ложечок, відбувається 8 процентів пропусків у рядку (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрацюючий — непрацю́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- непрацюючий — (мотор) несправний, застопорений, нерухомий; (хто) незайнятий, гулящий, вільний. Словник синонімів Караванського
- непрацюючий — -а, -е. 1》 Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. 2》 Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. Непрацюючі класи суспільства. 2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий. Словник української мови в 11 томах