непрацюючий
непрацю́ючий
-а, -е.
1》 Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський.
2》 Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непрацюючий — непрацю́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
- непрацюючий — (мотор) несправний, застопорений, нерухомий; (хто) незайнятий, гулящий, вільний. Словник синонімів Караванського
- непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею (про людей); незайнятий (у 2 знач.). Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх “споживачів”. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. Непрацюючі класи суспільства. 2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий. Словник української мови в 11 томах