непрацюючий

непрацю́ючий

-а, -е.

1》 Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський.

2》 Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непрацюючий — непрацю́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непрацюючий — (мотор) несправний, застопорений, нерухомий; (хто) незайнятий, гулящий, вільний. Словник синонімів Караванського
  3. непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею (про людей); незайнятий (у 2 знач.). Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх “споживачів”. (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. Непрацюючі класи суспільства. 2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий. Словник української мови в 11 томах