непрацюючий

непрацю́ючий

-а, -е.

1》 Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський.

2》 Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.

Значення в інших словниках

1. непрацюючий — непрацю́ючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непрацюючий — (мотор) несправний, застопорений, нерухомий; (хто) незайнятий, гулящий, вільний.  Словник синонімів Караванського
3. непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею (про людей); незайнятий (у 2 знач.). Зростає кількість непрацюючих, жінок і неповнолітніх “споживачів”. (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. непрацюючий — НЕПРАЦЮ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який не працює, не зайнятий працею; експлуататорський. Непрацюючі класи суспільства. 2. Який не діє, не виконує роботи (про механізми, інструменти, підприємства і т. ін.); недіючий.  Словник української мови в 11 томах