неприсутній

НЕПРИСУ́ТНІЙ, я, є, рідко.

Якого немає, який не перебуває в певному місці (про людину); відсутній (у 1 знач.).

– Я їм покажу, я їх допечу! – страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Коцюбинський);

Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (І. Франко);

– Ну й гопкало, – сказали всі присутні й за ними повторили всі неприсутні, – чистий тобі гопкало, так і садить того гопака (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. неприсутній — непрису́тній прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. неприсутній — -я, -є, рідко. Те саме, що відсутній 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неприсутній — ВІДСУ́ТНІЙ (який не перебуває у певному місці в даний час), НЕПРИСУ́ТНІЙ рідше. Давно вже хотілось Їм поділити державця відсутнього спадок багатий (переклад Бориса Тена); — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (М. Коцюбинський).  Словник синонімів української мови
4. неприсутній — Непрису́тній, -ня, -нє  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. неприсутній — НЕПРИСУ́ТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що відсу́тній 1. — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (Коцюб., І, 1955, 324); Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів (Фр.  Словник української мови в 11 томах