непростимо

НЕПРОСТИ́МО.

Присл. до непрости́мий.

[Аврелія:] Я б давно пішла до неї жити, якби я не була так непростимо, ганебно боязка!.. (Леся Українка);

Аж тепер розуміє [Дарка], як непростимо провинилася Ориська (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. непростимо — непрости́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. непростимо — Присл. до непростимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непростимо — НЕПРОСТИ́МО. Присл. до непрости́мий. [Аврелія:] Я б давно пішла до неї жити, якби я не була так непростимо, ганебно боязка!.. (Л. Укр., III, 1952, 275); Аж тепер розуміє [Дарка], як непростимо провинилася Ориська (Вільде, Б’є восьма, 1945, 354).  Словник української мови в 11 томах