непростимий

НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е.

Те саме, що непроще́нний 2.

– Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Леся Українка);

– Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. непростимий — непрости́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непростимий — -а, -е. Те саме, що непрощенний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непростимий — НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непроще́нний 2. — Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Л. Укр., І, 1951, 413); — Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Рибак, Час.., 1960, 660).  Словник української мови в 11 томах