непростимий

НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непроще́нний 2.

— Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Л. Укр., І, 1951, 413);

— Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Рибак, Час.., 1960, 660).

Значення в інших словниках

1. непростимий — непрости́мий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. непростимий — -а, -е. Те саме, що непрощенний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непростимий — НЕПРОСТИ́МИЙ, а, е. Те саме, що непроще́нний 2. – Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі (Леся Українка); – Він вважає, що ті, хто зараз продовжує працювати на війну, роблять непростимий злочин (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах