непротивленство
НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн.
Ідеологія відмови від активної боротьби зі злом, протиставлення йому покори, пасивності, сумирності.
Зневірившись у толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)