непротивленство

НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством.

Зневірившись в толстовстві і переживши глибоку психологічну кризу, Вітрова з стану пасивно-споглядального непротивленства перейшла в стан полярно протилежний (Бурл., Напередодні, 1956, 195).

Значення в інших словниках

1. непротивленство — непротивле́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. непротивленство — -а, с., книжн. Ідеологія прихильників теорії непротивлення злу насильством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. непротивленство — НЕПРОТИВЛЕ́НСТВО, а, с., книжн. Ідеологія відмови від активної боротьби зі злом, протиставлення йому покори, пасивності, сумирності.  Словник української мови у 20 томах