нерозважність
НЕРОЗВА́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до нерозва́жний.
Симон тим часом .. почув нерозважність свого поступку (І. Франко);
Черв'як лютував, лаявся, кляв Матросову нерозважність, як і нерозважність Масликову (І. Микитенко);
// Необачний, нерозважний вчинок.
Не одному допоміг Тютюн у горі і в турботі, Од нерозважності встеріг, В марудній звеселив роботі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)