нерозважно
НЕРОЗВА́ЖНО.
Присл. до нерозва́жний 1, 3.
Схилила [Галя] на руку голову та нерозважно плакала... (Панас Мирний);
Юхим роздивлявся, що він нерозважно ліг під кущем просто на гадюче гніздо (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)НЕРОЗВА́ЖНО.
Присл. до нерозва́жний 1, 3.
Схилила [Галя] на руку голову та нерозважно плакала... (Панас Мирний);
Юхим роздивлявся, що він нерозважно ліг під кущем просто на гадюче гніздо (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)