нерозважно
НЕРОЗВА́ЖНО. Присл. до нерозва́жний 1, 3.
Схилила [Галя] на руку голову та нерозважно плакала… (Мирний, І, 1949, 341);
Юхим роздивлявся, що він нерозважно ліг під кущем просто на гадюче гніздо (Ле, Ю. Кудря, 1956, 20).
Словник української мови (СУМ-11)